Твій світ

Твій світ

Объявление

Новий соціальний проект, спрямований на пропаганду здорового життя, вирішення проблем повсякденного і особистого характеру. У нас немає сухих статей, які пропагують теорію. У нас цікаві і пізнавальні статті, поради, перевірені досвідом інших, переконливі факти. У нас є все, що вас цікавить, а якщо немає, то буде. Твій світ - зроби свій світ кращим

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Твій світ » Державні і народні свята » 1 квітня - свято серця та сміху


1 квітня - свято серця та сміху

Сообщений 1 страница 4 из 4

1

Усе-таки здорово, що є раз на рік день, у який можна безбоязно пожартувати над власною половиною чи начальником. Щоправда, за умови їхньої незлопам'ятності - інакше ваш жарт вже другого може відгукнутися. Але що примушує людей, навіть позбавлених почуття гумору, неодмінно жартувати саме 1 квітня? Коли зародилася ця традиція?

На думку деяких дослідників вона походить ще від античного фестивалю Деметрія, котрий відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не привели - адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Цікаво, що обмінюватися жартами та ставити перед людьми нездійсненні завдання було прийнято у вельми віддалених одна від одної країнах: Швеції, Португалії, Індії.

Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. Щоправда, першоквітнезнавці стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку.

Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят - 1 квітня. Інші ж тішилися над ними йназивали "квітневими дурнями" або "першоквітневими рибами", бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії - 1600. Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут його назвали All Fools' Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом "Чекаю стусана". Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір'ям. Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: "Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев), і просили перетелефонувати тебе їм за номером...". Далі дається телефон відділу звіринця, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить покликати служителя міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує. Такий діалог може тривати досить довго, доки обидві сторони не усвідомлять, яка сьогодні дата.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: "Тридцять хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період - перші півроку після нападу, - і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя".

Так що є сенс сміятися цілий рік, а не тільки першого квітня.

Джерело

0

2

Сьогодні жителі планети Земля відзначають День Сміху. Перші згадки про день на честь Бога сміху відносяться до Стародавнього Риму.

Є версія, що в давнину цей день вважався днем пробудження домового. Щоб його умастити, домочадці готували смачні страви, а також веселі видовища і розиграші. З часом про домового забули, а традиція жартувати, розігрувати і обманювати залишилася. Як залишилася приказка - першого квітня нікому не вірять.

Традиція першоквітневих жартів і розиграшів в Європі з'явилася в XVI столітті. У Франції в 1564 році Карл IX видав указ, що приписував перенести Новий рік з 1 квітня на 1 січня. Деякі люди продовжували справляти новий рік першого квітня і над ними жартували, даруючи їм порожні подарунки. Сонце в цей час знаходилося в сузір'ї Риб. C тих часыв забавні витівки у Франції стали називати "квітнева риба".

Коли і ким це свято було завезене до нас точно не відомо, але у творах багатьох письменників і поетів з кінця XVIII століття з'являлися рядки про першоквітневі розиграші.

1 квітня 1957 року компанія "Бі-Бі-Сі" запустила в ефір повідомлення про небувалий урожай макаронів в Швейцарії. Кадри демонстрували роботу селян, що збирають на полях варені макарони. До редакції надходило багато листів з проханням вислати розсаду. І лише кілька осіб з розгубленістю зізнавалися, що раніше думали: макарони виготовляють з муки.

Сьогодні найвідоміші розиграші вже класифіковані в список 100 першоквітневих жартів всіх часів, серед яких: падіння Пізанської башти, фоторепортаж про пінгвінів, що літають, приземлення НЛО в Лондоні, перехід на десяткову систему виміру часу, зміна числа Пі з 3.14 на 3.0.

На перше квітня жартують всі, так що будьте насторожі. З 1 квітня!
Джерело

0

3

Трохи історії. Про походження свята.

День сміху відзначають в Україні, Росії, Німеччині, Англії, Франції, у Скандинавії і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурнів.

Про виникнення першоквітневої традиції існує чимало різних гіпотез. Деякі вважають, що свято виникло у Давньому Римі, де в середині лютого відзначалося свято Дурних. Апулей вважав, що в Давньому Римі першоквітневий обман пов'язували з поклонінням божеству Сміху. Є й інша версія, відповідно до якої це свято виникло ще в Давній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів.

В Європі ж до кінця 16 сторіччя 1 квітня зустрічали новий рік, ходили в гості і приносили подарунки. А коли за наказом французького короля свято перенесли на 1 січня, багато людей не відмовилося від старих звичок. Тих, хто святкував 1 квітня і дарував подарунки сталі висміювати і називати першоквітневими дурнями.

У Росію День дурня прийшов з часів Петра, коли жителів Петербурга підняли першого квітня набатом, що сповіщав про пожежу. І як з'ясувалося - це був перший першоквітневий розіграш.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри - Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом "Чекаю стусана". Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір'ям. Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: "Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев), і просили перетелефонувати тебе їм за номером...". Далі дається телефон відділу звіринця, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить служителя покликати міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує. Такий діалог може тривати досить довго, доки обидві сторони не усвідомлять, яка сьогодні дата.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: "30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші півроку після нападу, - і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя".

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken – “посилати кого-небудь у квітень” (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (переклад той же, що й з англійської). Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з’явився як наслідування одному з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Зокрема, навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата – до Ірода. Це дало підставу для виникнення німецької приповідки: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken – тобто “посилати кого-небудь даремно”.

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом з самою назвою місяця – “апріль” і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.

Джерело

0

4

1 квітня - цей день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається в Україні, Росії, Німеччині, Англії, Франції, в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. У цей день кожний готовий пожартувати над іншими, ніхто не застрахований від розиграшів і навіть самі серйозні та похмурі люди мимоволі посміхаються.

Важко сказати, звідки походить це свято. І взагалі, як багато хто вже встиг помітити, у всенародно улюблених свят є одна спільна риса – ніхто достовірно не знає, коли і чому вони виникли.

Звичай веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в дуже багатьох країнах. Про виникнення першоквітневої традиції існує чимало різних гіпотез, що сходяться в одному: коріння її глибоко йдуть у середньовічну європейську карнавально-балаганну культуру. По суті справи, це один із самих стійких елементів язичества, що осів в християнській свідомості.

Найпоширеніша теорія говорить, що все було так. До 1582 року у Франції (яка в ту пору жила по юліанському календарі) Новий рік відзначали навесні - з 25 березня по 1 квітня. Потім влада вирішила ввести новий календар - грегоріанський, і новорічні свята перенесли на звичний для нас час - 1 січня. Однак, через погано розвинені комунікації, звістка про це дійшла не до всіх, і багато хто продовжував через незнання, або з упертості, відзначати Новий рік як і раніше. Освічені громадяни завели звичай знущатися з невігласів: самим популярним жартом було непомітно причепити до спини бідолахи паперову рибину й дражнити його Poisson d' Avril ("квітнева риба"). Також існувала забавна традиція (вона жива й понині!) посилати довірливого простака куди-небудь із безглуздим дорученням.

Однак, якщо вважати, що "свято дурнів" зародилося саме так, то незрозуміло, чому воно здобуло собі популярність у всій Європі. Деякі протестантські країни, такі як Англія, Шотландія й Німеччина, взагалі прийняли грегорианский календар тільки в ХІХ столітті. Але на той час вони вже давно відзначали щорічний день дурня. Не міг же привід для свята з'явитися в них пізніше, ніж саме свято!

Очевидно, що в 1 квітня більше глибоких корінь, адже подібні свята існували й набагато раніше - наприклад, в Античності та Середньовіччі. У Древньому Римі в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) відзначалося свято дурних. Історик Апулей вважав, що в Древньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний зі святом на честь божества Сміху. Інші стверджують, що це свято зародилося ще в древній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в древньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року. Ісландські саги говорять, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса. Також відомо, що за старих часів у кельтів було свято на честь бога сміху. Всі ці звичаї можна вважати ранніми предками першоквітневого свята жартів.

У британському фольклорі походження 1 квітня пов'язують із Готамом (Gotham) - легендарним Містом Дурнів, розташованим десь у Ноттінгемширі. По переказах, за давніх часів в Англії існував такий звичай: якщо король проїжджав по якій-небудь дорозі країни, вона ставала державною власністю. Жителі міста Готама хитрістю зробили так, щоб король відмовився від відвідування їхнього міста. Після того, як монарх довідався про витівку, він розсердився і повелів покарати підступних підданих. Однак, в'їхавши в Готам, королівські посланці побачили, що жителі його займаються якимись дуже дивними для нормальної людини справами: хто намагається заточити птаха в загоні без даху, а хто палить рибу в ріці. Збентежені гінці доповіли про побачене королю, і той вирішив ідіотів не карати. Що з них взяти, в кінці кінців! У Британії тому вважають, що свято дурнів засноване на честь саме цієї події, що зайвий раз доводить - обдурення влади за всіх часів вважалося в народі похвальним заняттям.

Є також міфічне припущення, по якому це свято з'явилося завдяки неаполітанському королеві Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу принесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж не знайшли, але кухар приготував іншу, що дуже нагадувала потрібну. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пор і узвичаїлися першоквітневі розиграші.

Прямим прототипом сучасного 1 квітня можна також вважати середньовічне свято Festus Fatuorum ("Бенкет Дурнів"). Відзначали Festus в основному у Франції, а головною темою його було обрання шутейного папи та глузування над церковними ритуалами. Незважаючи на протидію церкви, фестиваль протримався аж до XVI століття. Після цього єдиною можливістю подурачитися досхочу залишився карнавал.

Відповідно до іншої, більше наукової версії, день сміху започаткувався від древнього свята весняного рівнодення (такий собі Хеллоуін навпаки). Під час зміни сезонів всі закони, як природні, так і соціальні, на якийсь час ніби втрачали силу. Нормальна, розважлива поведінка перемінялася повною своєю протилежністю: народ галасливо бенкетував і дозволяв собі всякі жарти над владою, за які іншим часом міг запросто позбутися життя. До речі, звичай прикрашати спину "дурня" паперовою рибою деякі культурологи пояснюють просто: саме з настанням весни у водоймах Франції з'являлося багато молодої риби, настільки недосвідченої, що піймати її було дуже просто. Цю дурний жарт назвали Poisson d'Avril. Згодом так стали називати тих, хто став жертвою першоквітневих жартівників.

Коли й ким це свято було завезено в Росію - точно не відомо, але в роботах багатьох письменників і поетів кінця XVII століття присутні рядки про першоквітневі розиграші. Наприклад, Олександр Пушкін написав:

Брови царь нахмуря, говорил вчера:
"Повалила буря памятник Петра."
Тот перепугался: "Я не знал! Ужель?"
Царь расхохотался: "Первый, брат, апрель..."

В Росії першоквітневі розиграші затвердилися після того, як один раз жителі Петербурга рано-вранці були підняті з постель тривожним сполохом, звичайно попереджуючим про пожежу. Це було 1 квітня, і тривога була жартівливою. Відомо також, що в царювання Петра I трупа німецьких акторів обдурила в цей день і публіку, й правителя, виставивши на сцені замість п'єси транспарант із написом "Перше квітня". Петро не розсердився і лише сказав, виходячи з театру: "Вольності комедіантів".

У нашій країні більше 70% людей щороку збираються розіграти кого-небудь із своїх знайомих. Тому будьте обережні, запасіться відчуттям гумору, набором свіжих жартів і забавних віршів, на жарти не ображайтеся, а відповідайте ними ж. Загалом, веселіться, тому що сміх, як відомо, продовжує життя.

Джерело

0


Вы здесь » Твій світ » Державні і народні свята » 1 квітня - свято серця та сміху


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2017 «QuadroSystems» LLC