Твій світ

Твій світ

Объявление

Новий соціальний проект, спрямований на пропаганду здорового життя, вирішення проблем повсякденного і особистого характеру. У нас немає сухих статей, які пропагують теорію. У нас цікаві і пізнавальні статті, поради, перевірені досвідом інших, переконливі факти. У нас є все, що вас цікавить, а якщо немає, то буде. Твій світ - зроби свій світ кращим

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Твій світ » Християнські свята і традиції » Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня)


Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня)

Сообщений 1 страница 3 из 3

1

Церква не має основ святкувати земний день народження Святих, бо їх день смерті на землі – день народження на небесах. Виняток становлять двоє найбільших Святих у Церкві: Пречиста Діва Марія і св. Іван Хреститель. Ми святкуємо не тільки їхнє небесне, але й їхнє земне Різдво (народження).

Один з великих празників, що стоїть на початку нашого церковного року - це празник Різдва Пресвятої Богородиці. Це видно зі слів тропаря цього празника, де він особливо радісний і важливий. Він радісний, бо це день народження Божої Матері - Владичиці неба й землі. Він важливий, бо підкреслює велику правду святої віри про Богоматеринство Пречистої Діви Марії. На велике значення цього празника вказує і його велична назва в наших Богослужебних книгах: "Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Присно - діви Марії".

Особливості празника

В Святій Євангелії зазначено дуже мало подій із життя Пречистої Діви Марії. Тут нічого не сказано про її народження, про її молоді роки чи про її святе Успіня (смерть), навіть не зазначено імен її праведних батьків. Звідки ми про це все знаємо? Знаємо про це з предань Церкви та апокрифів! Апокрифи це такі книги, що оповідають нам про деякі події із життя Ісуса Христа чи Його Пресвятої Матері, те про що не говорять чотири святі Євангелія. Хоча свята Церква не визнає всіх апокрифів за автентичні книги, навіть за певні історичні джерела, все таки вони несуть у собі багато чого з предань первинної Церкви.

Головне джерело звісток про життя Пресвятої Богородиці це апокрифічна книга «Протоевангелія Якова», написана приблизно 170-180 року. Ця книга розповіла багато чого не зазначеного в святих Євангеліях і дозволила започаткувати такі празники: Зачаття св. Анни, Різдво Пресвятої Богородиці, Введення в храм та свята в честь Якима й Анни. Звідси ми і знаємо про обставини різдва Пречистої Діви Марії, хто були її батьки. Батьків Пречистої діви Марії звуть Яким і Анна – наша церква святкує і їх день. Апокрифічна Протоевангелія Якова було завжди у великій пошані, його цитують і пояснюють багато св. Отців, з яких св. Єпіфан, св. Андрій Критський, св. Софроній, патріарх Герман І, св. Іван Дамаскін і патріарх Фотій.

У Протоєвангелії Якова читаємо, що Пречиста Діва Марія по своєму батькові походила з царського роду Давида, а по матері зі священичого роду Арона. Її батьки жили в Назареті і були заможні, а при тому відзначалися великою праведністю та любов'ю до Бога. Свої врожаї та доходи Яким ділив на три частини: одну частину давав на пожертву для Бога, другу для бідних, а третю залишав для себе. Великою журбою Якима й Анни була їхня нездатність мати дітей. У жидів бездітність вважалася за Божу кару. Тому вони зазнавали багато прикростей. Тож нічого дивного, що вони постійно благали Бога щоб послав їм дитину. Це була головна ціль їх молитов і постів. І на кінець Господь Бог на старості літ дав їм дитину. Тоді вони і не здогадувались про те, що в Божих планах маленька Марія, вже тоді, була призначена як Матір Божого Сина.

Історія святкування празника

Празник Різдва Божої Матері у Східній Церкві належить до стародавніх Богородичних празників, хоча і не відомо точно, коли він появився. Про нього згадують св. Іван Золотоустий, св. Прокл, св. Єпіфан, св. Августин і св. Роман Сладкопівець. Палестинське джерело каже, що св. Єлена († 330), мати цісаря Константина, збудувала у Єрусалимі храм у честь Різдва Пресвятої Богородиці. В п'ятому столітті - про цей празник згадує Служебник папи Ґелясія (492-496).

Стихирі і гімни на честь цього празника започаткували патріарх Анатолій (449-458), Степан Єрусалимський (VI ст.), св. Андрій Критський і патріарх Сергій (VII ст.) св. Іван Дамаскін і патріарх Герман (VIII ст.) та св. Йосиф Студит (IX ст.). Офіційне зведення цього празника у візантійській імперії приписують цісареві Маврикію (582-602).

Зі Сходу празник Різдва Пресвятої Богородиці прийшов на Захід в VII ст.. до Риму, а звідси згодом поширився на цілу західну латинську Церкву. День 21-го вересня став днем празника тому, що того дня сповнилося дев'ять місяців від зачаття Пречистої Діви Марії в лоні св. Анни, яке наша Церква святкує 22 грудня, а також тому, що того дня мало бути посвячення храму в її честь у Єрусалимі. Цей празник належить до 12 великих празників нашого церковного року. Він має один день передпразденства і тільки чотири дні після-празденства з огляду на празник Воздвиження Чесного Хреста.

Різдво Пресвятої Богородиці — День всесвітньої радості

Приход на світ Тієї, що мала бути Божою Матір'ю, є особливим джерелом радості для її батьків, Якима й Анни, для неба, для землі і всього створіння. Цю духовну радість Різдва Богородиці підкреслюють різні св. Отці. Св. Андрій Критський у своєму слові про цей празник величає Пресвяту Богоматір як Ту, на якій сповнилися всі пророцтва Старого Завіту. Святий Іван Дамаскін у проповіді цього дня каже: "День Різдва Богородиці е днем всесвітньої радості, бо через Богородицю увесь людський рід обновився і смуток праматері Єви змінився на радість".

Так і Богослужіння цього дня повні радісних тонів, наче це Христове Різдво або Його світле Воскресіння. Головні мотиви цієї радості - це кінець бездітності праведних Якима й Анни, це початок нашого спасіння, це особлива роль і значення Богородиці для спасіння людського роду. Народженню Пречистої Діви Марії найбільше раділи її батьки. На стихирах стиховні малої вечірні празника, співаємо: "Радійте, Якиме й Анно, радійте, бо від неплідної родиться Причина нашої радості і спасіння".

Народженні Богородиці радіють ангели й люди: "Всечесне Твое Різдво, Пресвята Діво чиста, — співаємо на вечірні празника — множество ангелів на небі і людський рід на землі славить, бо Ти стала Матір'ю Творця всіх, Христа Бога. Того благаючи, не переставай молитися за нас, бо на Тебе надію покладаємо, Богородице Всехвальна і Непорочна".

В цій радості беруть участь усі святі Старого й Нового Завітів: "Обновися, Адаме, — чуємо на утрені празника — веселися, Єво, радійте пророки з апостолами і праведними, бо сьогодні загальна радість ангелів і людей засіяла від праведних Якима й Анни: Богородиця Марія".

В кінці Церква взиває всіх вірних на стиховні вечірні, щоб віддали належну честь Божій Матері: "Прийдіть усі вірні і прийдемо до Дитини, бо родиться Та, що ще перед зачаттям своїм вибрана на Матір Бога нашого. Вона народиться і Церква у свою велич одягається. Вона — храм святий, що містить Божество, дівственна судина, царська світлиця. Віддаючи честь Спасителю, оспівуємо Різдво Всенепорочної Діви".

Джерело

0

2

Різдво Пресвятої Богородиці, християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят, з нього починається річне коло церковних свят.

Пресвята Діва Марія народилася в той час, коли люди дійшли до таких меж морального занепаду, при яких їхнє повстання здавалося вже неможливим. Кращі уми тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен зійти у світ, щоб виправити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для порятунку людей прийняти людське єство, і Пречисту Діву Марію, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає Собі Матір'ю.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. У цей світлий день, на рубежі Старого і Нового завітів, народилася Преблагословенна Діва Марія, покликана від віку Божественним Промислом послужити таємниці втілення Бога Слова – стати Матір'ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа.

Віруючі люди по всій землі гідно шанують піснями і хвалами Ту, Котра розсіяла у світі пітьму безблагодатності і принесла людству спасіння від вічної смерті.

Згідно з церковним переказом, який грунтується на апокрифічному Протоєвангелії Іакова Пресвята Діва Марія народилася в невеликому Галілейському місті Назареті, яке було в іудеїв у зневазі (Євангеліє від Івана 1:46). Батьками Її були праведні Іоаким, коліна Іудиного, з роду пророка і царя Давида і Анна – архієрейського роду, з коліна Левієвого, з дому первоосвященика Аарона. Чоловік і жінка були бездітні, тому що свята Анна була неплідна. Досягши похилого віку, Іоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може порятувати Анну від неплідності навіть у її старості. Святі Іоаким і Анна дали обітницю присвятити Богові для служіння в храмі дитя, що їм пошле Господь. Бездітність вважалася в єврейському народі покаранням Божим за гріхи, тому святі і праведні Іоаким і Анна терпіли несправедливі ганьблення від своїх співвітчизників. В одне зі свят старець Іоаким приніс в Єрусалимський храм свою жертву в дарунок Богові, але первосвященик не прийняв її, назвавши Іоакима недостойним, через його бездітність. Святий Іоаким у глибокому горі пішов у пустелю і там зі сльозами молився Господу про дарування дитяти. Свята Анна, довідавшись, що відбулося в Єрусалимському храмі, гірко плакала, однак не нарікала на Господа, а молилася, закликаючи на свою родину милосердя Боже. Господь виконав їхнє прохання, коли святий чоловік і жінка досягли похилого віку і приготували себе доброчесним життям до високого звання – бути батьками Пресвятої Діви Марії, майбутньої Матері Господа Ісуса Христа. Архангел Гавриїл приніс Іоакиму і Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться Преблагословенна Дочка Марія, через Котру буде дароване спасіння усьому світу.

Нарешті в глибокій старості Бог обрадував Анну й Іоакима народженням преблагословенної Марії. Ім'я Марії в перекладі з єврейської означає «висока», «перевершуюча» (див. також про ім'я Марія на сторінці Іменин). Пресвята Діва Марія Своєю чистотою і чеснотою перевершила не тільки всіх людей, але й Ангелів, явилася живим храмом Божиим, і, як оспівує Церква у святкових пісноспівах, "Небесними Дверима, що вводять Христа у світ у порятунок душ наших.

У 12 років Марія дала обітницю вічного дівоцтва. По досягненні Марією повноліття їй знаходять старого чоловіка Йосипа Обручника, що поважає її обітницю. У його домі Марія працювала над пурпурною пряжею для храмової завіси, під час прядіння відбулося Благовіщення.

Після народження Ісуса Христа Марія втікає з ним і Йосипом від царя Ірода в Єгипет, а після смерті Ірода повертається в Назарет. Марія є присутньою на Голгофі, і, відповідно до християнської традиції, насамперед їй являється Христос після свого воскресіння. По одній з версій, Марія тихо жила в будинку Іоанна Богослова, якого Христос велів їй усиновити. За успінням Марії, тобто розлученням душі Марії з тілом, слідує їхнє чудесне возз'єднання і тілесне вознесення на небо.

Різдво Божої Матері ознаменувало настання часу, коли почали виповнюватися великі і втішливі обіцянки Божі про спасіння роду людського від рабства диявола. Ця подія наблизила на землі благодатне Царство Боже, царство істини, благочестя, чесноти і безсмертного життя. Матір Першонародженого вважається християнами і всім їм по благодаті Матір'ю і милосердною Заступницею, до Якої вони постійно звертаються із синівською шаною.

Народження Пресвятої Богородиці Марії служило передоднем явління на землю в плоті Сонця правди – Христа. Воно означало наближення часу руйнування гріха, осуду і смерті, що тяжіли над людьми, вказувало на швидке воссіяння Божого благословення і вічного життя на землі.

З наведеною загальною згадкою про значення Різдва Богородиці церковні пісноспіви приєднують ще ряд зауважень про участь Богоматері у відновленні людського роду зі стану падіння.

У богослужебних піснях і тропарях свята, наприклад, висловлюється думка, що чиста Богоматір і Раба Христа Бога безупинно клопочеться перед Ним про дарування людям первинного блаженства. Для тих, хто схиляється до пекла, Вона – міст життя. Вона відчинила вхід у рай, замкнений древнім злочином і, як непорочна Агниця привела в наше єство Агнця – Христа.

Історія свята

За часом своєї появи свято Різдва Богородиці – одне з останніх серед двонадесятих. Перша згадка про нього на Сході зустрічається у V ст. у Прокла, патріарха Константинопольського, а на Заході – в Сакраментарії (Требнику) папи Геласія (кін. V ст.). Однак ці свідчення не є достатньо достовірними. Свято виникло, напевно, спочатку в Грецькій Церкві, скоро було прийняте в Римі, а далі і в дочірніх церквах. Різдво Богородиці святкується Іаковітською й Несторіанською Церквами, що може свідчити про те, що це свято з'явилося в Східній Церкві до V ст., коли ці церкви відділились. Для Андрія Крітського, який склав на Різдво Богородиці два слова і канон, це вже велике урочисте свято. В Єрусалимському канонарі VII ст. (згідно з грузинською версією) Різдво Богородиці – пам'ять з явними святковими відмінностями від інших днів. На Заході регулярні згадки про Різдво Богородиці зустрічаються починаючи з VII ст., але ще в VII-IX століттях це свято не мало загального поширення. Літургісти XVII ст. стверджували, що на Заході його вперше ввів єпископ Шартрський Фульберт (пом. 1028), який сприяв широкому поширенню свята в Північній Франції.

Богослужебне святкування

В сучасну службу свята в Православній Церкві увійшли пісноспіви Андрія Крітського, Іоанна Дамаскіна, Германа, патріарха Константинопольського (пом. 740), Іосифа Піснеспівця та інших. Свято Різдва Богородиці має один день передсвята 7 (20) вересня і чотири дні післясвята. Віддання – 12 (25) вересня.

Джерело

0

3

Різдво Пресвятої Богородиці є велике дванадцяте свято. Господь, перш ніж народитися на землі як людина для спасіння світу, приготував Свою Пречисту Матір. Вона народилась у Галілейському місті Назареті, від праведних і добропорядних батьків Іоакима та Анни. Єпіфаній говорить: «Іоаким — значить приготування для Господа, або від Іоакима приготувався храм Господа, тобто Пресвятая Діва Марія; Анна — благодать, тому що Іоаким і Анна одержали благодать через зачаття від них благословенної Діви».
По батькові Діва Марія походить од роду царського, по матері — від архієрейського, і таким чином Вона вінчана славою і честю; славою — бо від кореня царського проросла, честю — бо з архієрейського племені виросла. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони дуже сумували через це, часто молилися Богові і просили Його, щоб дарував їм дитя. І при цьому дали обітницю — коли в них народиться дитя, то вони Його посвятять на служіння Богові. Після довгих чекань і молитов це бажання Іоакима та Анни здійснилося. У них народилась дочка, яку щасливі батьки назвали Марією. Так назвав її Ангел, який сповістив про її народження. «Марія або Маріам, — говорить святий Єпіфаній, — означає Володарка і надія. Бо Вона мала народити Господа, який є сподівання народів». «Марія, ставши Матір'ю Творця, — говорить святий Дамаскін, — дійсно стала володаркою всіх народів».
На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас із IV ст., коли рівноапостольна Олена побудувала храм у пам'ять про народження Матері Божої. Відомості про святкування можна знайти також у записах святого Іоанна Золотоустого, святих Прокла, Єпіфанія і Августина. З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто й Діво.
Святкуючи Різдво Богородиці, Церква і священики прославляють найвищу ступінь наближення Божества до людей, Його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Сьогодні неплідна Анна породила Діву божественну, призначену бути Матір'ю Царя всіх і Сотворителя, Христа Бога», — оспівує Церква при Богослужінні. — «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх родителів, і всехвальне славимо народження Твоє», — співають величальну Богородиці.
Святий Андрій Крітський у своєму слові на день Різдва Пресвятої Богородиці говорить: «Нинішнє свято є для нас. початок свят. Воно служить провісником благодаті і істини». «День Різдва Богородиці є свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський обповився і смуток прама-Гврі Єви змінився на радість». Свято Різдво Богородиці триває 6 днів — з 21 по 26 вересня (ст. ст.). Євангеліє благовіщує про зустріч Пресвятої Діви Марії після Благовіщення з праведною Єлисаветою, у якої зворушилась дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим і прорекла: «Благословенна Ти між жонами і благословен Плід утроби Твоєї!»
А Марія промовила: " Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм". На літургії Євангеліє сповіщає про проповідь Ісуса Христа, за яку ублажали не тільки його Самого, але і Матір його. Тропар свята: Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, з тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш. Він, розпушивши клятву, дав благословення і дарував нам життя вічне. У народі свято Різдва Пресвятої Богородиці називають «Друга Пречиста». З цим святом пов'язується день Рожениць, коли жінки, в яких немає дітей, частують бідних людей,— «щоб молилися Богородиці за її дітей». Такі жінки замовляють службу Божу в Церкві, а після богослужіння запрошують людей до себе на обід.

Джерело

0


Вы здесь » Твій світ » Християнські свята і традиції » Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня)


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2017 «QuadroSystems» LLC