Твій світ

Твій світ

Объявление

Новий соціальний проект, спрямований на пропаганду здорового життя, вирішення проблем повсякденного і особистого характеру. У нас немає сухих статей, які пропагують теорію. У нас цікаві і пізнавальні статті, поради, перевірені досвідом інших, переконливі факти. У нас є все, що вас цікавить, а якщо немає, то буде. Твій світ - зроби свій світ кращим

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Твій світ » Інтим » Секс, якого ми не знаємо


Секс, якого ми не знаємо

Сообщений 1 страница 4 из 4

1

Книгу священика Ксаверія Кнотца презентують в Україні на Форумі видавців. Його книга "Секс, якого не знаєте" стала бестселлером у Польщі...

... тому у видавництві "Свічадо" вирішили її перекласти. До Форуму ще два тижні, а гарячі суперечки вже почалися. Цю книгу назвали "католицькою камасутрою". Звичайно цікаво, як переплилися дві найгарячіші теми в одній книжці: секс та релігія.

Після ознайомлення з книгою захотілося навести кілька цитат, речень, шматків, які викликають здивування. За настроєм і стилем книга нагадує суміш любовної поеми та наукової праці.

* Для зрілих людей секс – це важливий спосіб спілкування чоловіка та дружини, осіб, які кохають одне одного і погодилися бути разом...

*Бог також зацікавлений у щасливих сексуальних стосунках подружньої пари, і в ці миті обдаровує подружжя своїми щедрими дарами.

*Сексуальний акт можна порівняти з танцем.

*Автор також порівнює пестощі або "прелюдію" з вечерею. Він пише, що ми часто перехоплюємо щось "на швидку руку", але до святкової вечері довго та урочисто готуємось. Його порада ставитись до сексу, як до святкової вечері. "Однак незважаючи на втому та прискорений ритм життя, час від часу треба задумуватись про справжнє святкування таїнства подружжя... Варто подбати про настрій, відповідну білизну, олійки для тіла, парфуми", - пише отець Ксаверій, який дотримується суворого целібату.

*Споживацька культура пропагує оргазм як вершину сексуального акту. Однак такий погляд помилковий. Найважливішим моментом, який можна вважати піком сексуального акту, є момент заглиблення у піхву жінки. Це момент з’єднання, коли двоє "стають одним тілом" не лише у значенні найбільшої фізичної близькості. Йдеться також про психологічну та духовну близькість.

*Чоловік кривдить дружину, якщо залишає її сексуально невдоволеною.

*У розділі восьмому "Дія запаху на відчуття" автор розкриває секрети ароматерапії. "Жіночі відчуття найкраще збуджувати ароматом жасмину, ванілі або сандалового дерева, бергамоту, рожі, квітів солодкої помаранчі і дерева іланг-іланг". "На чоловіка сильно впливають аромати мускатного горіха та сандалового дерева".

Далі ще цікавіше. Але про це вже іншим разом. Мені книжка видалась цікавою. Musthave для чоловіків та жінок. Принаймні, варто потримати в руках.
Джерело

0

2

Анонс книги «Секс, якого не знаєте» о. Ксаверія Кнотца спровокував жваву дискусію серед інтернет-користувачів, зокрема і на сайті CREDO. Найбільше обурення викликало те, що монах «посмів» написати про секс.

Пропонуємо вашій увазі відгуки людей, які уже тримали книгу в руках, прочитали її та склали свою думку, опираючись на змісті, а не на стереотипах

Світлана Бабинська, дружина, мама, християнка:

«Я рада, що ця книжка з’явилася українською, і тепер доступна нашому читачеві. Особливо, що її зможуть мати до своїх послуг люди, які ходять до церкви. Бо на сьогоднішній день, на жаль, є дуже мало пастирів, які можуть дати вірянам добрі поради щодо сексуальних стосунків. І складається враження, що сексу в Церкві немає, як і не було його в Радянському Союзі.

Мені сподобалося, що автор говорить відверто і називає речі своїми іменами, а не завуальовує предмет розмови у поняття переносного значення. І водночас він чітко показує, що секс у подружжі має глибокий божественний вимір. Це робить книгу практичним посібником у повсякденному житті і в прямуванні до Неба.

Варто відзначити, що про секс не тільки не говорять душпастирі, про нього дуже рідко розмовляє і саме подружжя. От візьми і здогадайся, як то себе поводити із своїм милим (а комусь із милою), коли в сімї таке «партизанство». А по прочитанню книги, виникає бажання переглянути своє ставлення до певних речей у своїй інтимній сфері. Ушляхетнити. Більше цінувати і розвивати цей дар, даний Богом.

Раджу цю книгу всім, хто готується до подружжя. Раджу прочитати її кожному священику. Раджу читати її подружнім парам, незалежно від вашого подружнього стажу. Ніколи не пізно оживити свої стосунки з чоловіком чи дружиною.»

Брат Роман Поп OFMCap, лікар-педіатр, католицький священик, магістр-ліценцій теології (спеціалізація Біоетика), аспірант кафедри біоетики при Папському Католицькому Університеті ім. Йоана Павла II у Кракові, редактор українсько- та російськомовної версій сайту Шанс на зустріч:

«Як про таке говорити в Церкві?» «Що про це може знати священик, тим більше монах?» Або «Взагалі, – що Церкві та священикам до сексу?»

Появу подібних запитань в коментарях на інтернет-порталах спровокувала книжка «Секс, якого не знаєте». Підґрунтя такого сприйняття – помилкове й радикальне розмежування світського та духовного. Це відлуння отого картезіанського дуалістичного роздвоєння людини на res extensa та res cogitans – чогось матеріального, конкретного, вимірювального науково і чогось невизначеного, мало конкретного, духовного («яке невідомо, чи існує взагалі»). У світлі такого мислення духовенство повинно займатися своїм – отим «мало кому потрібним» духовним і не втручатися у сферу «експертів».

Вибачте, будь ласка! Як взагалі може викликати подив порушення Церквою чи її представниками теми сексу? Адже це Бог автор сексуальності. Сексуальність – його прекрасний і чистий дар людині, яка є вершиною творіння. Отож, чи не богослови першими повинні порушувати питання життя людини в усіх її сферах? Саме їхнє безпосереднє завдання – представляти персоналістичне і цілісне розуміння антропології.

Цьому й присвятив свою книжку о. Ксаверій – священик з «багаторічним стажем», який вислухав не одну подружню пару. Він з виразною компетентністю говорить про красу подружньої духовності в найінтимнішій сфері, якою є сексуальність. Пропонує подружжю по-новому подивитися на статеві відносини. Показує можливість і пропонує сприймати статевий акт як акт святий, як час зустрічі з Богом і коханою людиною. Варто підкреслити, що книжка не про «секс для всіх і вся, завжди і всюди», а про інтимні відносини в подружжі, де вони чисті і святі, якщо не зранені гріхом.

Автор представляє подружній акт як зустріч – не тільки між особами, які люблять одне одного, але й між ними та Богом. Секс, якого не знаєте є чудовою допомогою в навчанні говорити про сексуальне пожиття з любов’ю, відкрито, з пошаною, з повагою до інтимності, з турботою про створення міцної й тривалої подружньої єдності. Ідеться про розвиток прекрасної культури сексуального пожиття, про відкривання святості подружнього акту і вирішення труднощів, з якими стикається подружжя на цьому шляху. Подружній акт представляється як молитва, у якій подружжя, єднаючись, зустрічається, співпрацює і поєднується з Богом.

Варто звернути увагу на те, що «Секс, якого не знаєте» – не повна назва книжки. Продовження звучить так: «Для подружніх пар, які люблять Бога». Християни, які у своєму подружжі відкривають духовний вимір взаємної близькості в подружньому акті, підходять до нього радісно і з надією. Виключно тілесно-емоційна насолода, яку прагне осягнути подружжя в інтимній близькості, не вичерпує радості, яку Бог для них приготував. Не вичерпує її й переживання психологічної близькості, яке не є остаточним мірилом внутрішнього єднання подружжя. Парам, які завдяки вірі досвідчують присутність Бога в подружньому акті, відома незмірна духовна радість, викликана вірою в присутність поміж ними Святого Духа.

Автор книжки доступно і конкретно висвітлює труднощі, проблеми та радощі подружнього життя, доповнює це знаннями зі сфери медицини, сексології, психології і, звичайно ж, теології, послуговуючись при цьому простою й образною мовою. Варто підкреслити, що автору вдалося утримати дуже важливу рівновагу: з одного боку, популярний характер книги не примітивізував порушеної проблематики, а з іншого, богословський вимір надмірно її не «одухотворив», роблячи нецікавою для ширшого кола читачів.

Книжка – приклад того, як Церква може і повинна обговорювати справи, про які багато, але наскільки ж брутально, говорить світ. Автор у світлі думки Церкви аналізує проблеми моральної кваліфікації вчинків людини в інтимній сфері. Виразно доносить читачеві позицію Церкви, яка показує запропонований Богом шлях до освячення в подружньому покликанні. На цьому шляху, як «історична особа», людина покликана прямувати до святості. Саме такі позиції конче необхідні для усунення різних упереджень і стереотипів, пов’язаних з помилковими та некомпетентними поглядами на вчення Католицької Церкви.

P.S. Насамкінець хотілося б апелювати до коментаторів на Інтернет-порталах. Насправді, критична оцінка – чудова річ, яка свідчить про те, що людина мислить і має свою позицію. Єдине прохання, щоб перед тим як коментувати, спершу прочитати саме джерело. Будь ласка, ніколи не будуймо і не опираймо своєї позиції на уявах чи стереотипах.»

Джерело

0

3

Монах-капуцин із Польщі о. Ксаверій Кнотц, автор польського бестселера "Секс, якого не знаєте", на запрошення видавництва "Свічадо" відвідає Львівський Форум видавців.

Як повідомили РІСУ у видавництві, о. Ксаверій Кнотц буде в Україні два дні - 15-16 вересня. Він візьме участь у відкритті Форуму видавців, а 16 вересня в рамках Форуму презентує свою книгу для українських читачів та журналістів.

Також запланована презентація українського видання книги та зустріч автора зі студентами Українського Католицького Університету у Львові, представниками молодіжних та сімейних рухів Католицької церкви та журналістами релігійних видань.

Книга «Секс, якого не знаєте» є підсумком багаторічної праці автора і водночас спробою донести до ширшого кола зацікавлених осіб біблійне вчення про сексуальні стосунки у подружжі.

«Це своєрідна християнська апологетика сексуальності як дару Божого. Природньо, що вона викликає велику дискусію: як про це говорити в Церкві. Тому ми вважали за потрібне запросити автора в Україну, щоби кожен міг поставити своє запитання о.Кнотцу і отримати відповіді безпосередньо у нього. А Форум видавців - найкраща нагода для такої зустрічі», – розповідає Богдан Трояновський, директор видавництва "Свічадо".

Форум видавців відбудеться 15-19 вересня у Львові, а його різні заходи відбуватимуться в Палаці Мистецтв, Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької, Духовному театрі «Воскресіння», Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, обласній філармонії, в музеях, мистецьких галереях, бібліотеках, навчальних закладах, клубах, кав’ярнях, на вулицях міста.

Організатори обіцяють, що за 5 днів відбудеться мінімум 300 заходів, присвячених цій події.

Sexs-obkl.jpgВидавництво "Свічадо", Асоціація християнських видавців України та близько десяти релігійних видавництв традиційно беруть участь у головному книжковому форумі країни.

Довідка:

Ксаверій Кнотц (1965 р. н.) - доктор пасторального богослов’я, реколекціоніст, душпастир подружніх пар, головний редактор тематичного порталу “Szansa spotkania”.

Працював студентським душпастирем і катехитом у школі в Вроцлаві, студіював у швейцарському Фрибурзі та Любліні, був викладачем у Кракові, душпастирем у Стальовій Волі.

Веде реколекції для подружжів на теми сексуальности. Автор книжок «Подружній акт. Шанс зустрічі з Богом і подружньою половинкою», «Секс, якого не знаєте. Для подружжів, які люблять Бога», «Не бійтеся сексу. Кохай і роби, що хочеш».

У вересні вийде друком нова книжка автора – «Секс є Божий, чи католицька еротика».

Джерело

0

4

Ксаверій Кнотц: Сексуальність треба повернути Богові

- Коли турбуємося про все – і про хороші взаємини з людьми, і про Бога, і про те, щоб сексуальні стосунки у парі робити більш атракційними, то піклуємося про любов. Бути один з одним якомога радіснішим, - у цьому теж є дорога до Бога. Люди, які любляться і турбуються один про одного, теж освячуються, і через це наближаються до Бога.

Монах-капуцин із Польщі, отець Ксаверій Кнотц є автором бестселера «Секс, якого не знаєте. Для подружніх пар, які люблять Бога». На запрошення видавництва «Свічадо», що видало книгу українською мовою, отець Кнотц відвідав 16 Міжнародний Форум видавців як спеціальний гість. Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю із Ксаверієм Кнотцом, в якому він пояснює, чому говорить про секс та розвіює чимало стереотипів масової свідомості.



- Чи вважаєте Ви себе стовідсотковим католиком? Чи погоджуєтеся зі всіма постулатами, які проголошує Ватикан щодо подружнього життя?

- Я довіряю науці Церкви, і бачу, що проблема не в тому, що говорить Ватикан, а тільки з інтерпретаціями того, що він говорить.

Як той, хто завжди зустрічається з подружніми парами, бачу, наскільки складним є пристосування конкретний висловів Церкви до конкретного досвіду чи проблеми певної подружньої пари. Якщо в цьому допасуванні допустити помилку, неправильно їх поєднати, то люди бунтують.

- Як ваші праці сприймало середовище Церкви? Чи не було опозиції?

- Що стосується Церкви, у Польщі не маю проблем. Багато священиків рекомендує прочитати мої книги. Частина, може, ставиться з недовірою. Але подружжя мене дуже люблять, і це найважливіше.

- А як сприймали перші публікації читачі у Польщі?

- Ми перебуваємо на такому історичному етапі, що у наших часах дуже багато говорять про сексуальність. Цей контекст спричиняє, що люди дуже охоче слухають на теми сексуального життя. Навіть тут мені вже хтось сказав, що спочатку думав, як це чернець може судити про секс, і так само в Польщі реагували, а потім після прочитання книги казали, що багато проблем у сексуальному житті розв’язалося, або книга допомогла щось зрозуміти.

- Вас, мабуть, часто запитують, чому монах займається такою темою? Чим Ви керуєтеся у своїй роботі?

- Я займаюся цією темою близько десяти років. Як капуцин, я не є закритий у монастирських мурах. Капуцини – це не конгрегаційний орден. Весь час контактую із людьми, передусім із подружніми парами. Я спостеріг, що для них сексуальна проблематика є надзвичайно важливою.

Дуже часто буває так, що можна прожити десять років у подружжі і ні разу щиро на ці теми не порозмовляти. Багато людей виховані у такій культурі, де їх не навчили відверто розмовляти на ці теми. Але те, що вони не розмовляли про це, не означає, що у цій сфері не ранять одне одного. Якщо не прийде момент порозмовляти відверто про те, що відбувається, то непорозуміння нашаровуються, і можуть через кілька років спільного життя вибухнути, чи, наприклад, жінки стають холодними, постійно не мають часу на інтимні стосунки, або чоловіки починають мати щораз більше претензій, стають вульгарними.

Проблема полягає й у тому, що на сьогодні ми не маємо виробленої мови, щоб розмовляти на цю тему і вияснити багато моментів. Дехто багато недоговорює, а декотрі добре розуміють один одного, але мовою дуже вульгарною. І те, і те не допомагає чоловіку і жінці зрозуміти один одного.

З іншого боку, у ЗМІ домінує мова, яка передусім зосереджується на пошуках самозадоволення. У журналах для жінок, наприклад, часто можна зустріти анкети з запитаннями про те, як часто вона переживає оргазм. Не можна все життя тільки на ці теми розмовляти. Бо набагато важливішим є, як будувати єдність, зв'язок, як чоловік має розуміти жінку, як жінка має розуміти чоловіка. В Інтернеті без проблем можна почитати, які техніки застосувати, щоб отримати найбільше задоволення, натомість мало показується глибина стосунків, вся наша складність, - психічна, духовна.

Сам секс дуже зубожений через нерозуміння жіночості і чоловічності, але також через брак духовності. Ті духовні, релігійні переживання, які багато людей мають, можуть також мати місце під час виражання один одному любові. Секс у цьому сенсі є вираженням чогось набагато глибшого, що відбувається між двома. Я переконаний, що ця сфера також дана Богом, щоб люди переживали і будували глибоку єдність між собою.

- Тобто інтимні відносини мають бути повноцінною частиною життя одруженого християнина?

- Бачте, те, що я роблю, - пробую показати, що можна подивитися більш широко на сферу сексуальну, але також так, щоб не оминати жодного елементу цього життя. Власне тоді, коли піклуємося про все – і про хороші взаємини з людьми, і про Бога, і про те, щоб сексуальні стосунки робити більш атракційними, наприклад, турбуючись про гарну постіль, зручне ліжко, дуже гарну білизну чи олійки для масажу, то тоді піклуємося про любов. Бути один з одним якомога радіснішим, - у цьому теж є дорога до Бога. Люди, які любляться і турбуються одне про одного, теж освячуються, і через це наближаються до Бога.

Часто закохані хочуть, щоб їхня любов тривала вічно, у цьому криється туга за Господом Богом, слово «вічність» вживають у контексті любові, навіть не думаючи про Бога. Я показую, що і в нашому сексуальному житті є така туга. І багато людей для себе це відкриває. Я бачу своїм завданням, щоб у якомога більшої кількості людей це відчуття, це розуміння не зникло, не згасло.

- Як Церква трактує секс?

- Церква навчає, що сексуальне життя – це подружнє співжиття, але це не тому, що Церква вважає, що секс – якесь зло, а тому, що Церква ще більше шанує секс, бо він є недоцінений. Це настільки цінний дар, що не можна співжити з кимось, щодо кого не прийнялося рішення, що хочеться прожити з цією особою все життя.

Треба сказати, що багатьом здається, що Бог мешкає лише у церкві (у значенні будинку), і тільки там можна переживати взаємини з Богом. Це не правда. Насправді, вірячи досвідчують присутність Бога у всіх сферах свого життя.

Подружжя як таїнство реалізується в тому домі, де воно мешкає. То не є церква. Власне у своєму домі подружжя має статеві відносини. Важливо піклуватися про те, як жити добре, та не лише протягом тієї години, коли люди є на літургії, але й у щоденному житті. Я говорю власне про щоденне життя. Бога дуже легко можна знайти в любові. Важливо переконатися, що Бог хоче помагати людям.

- Серед людей доволі поширеною є негативна оцінка ролі тіла, зокрема думка, що його потреби ведуть людину до гріха. Як ви це розцінюєте?

- У східній культурі, я помічаю це в Польщі, певне є це і в Україні, ми є трохи заінфіковані маніхейським мисленням. Маніхейство проголошувало, що те що духовне походить від Бога, а тіло людини походить від сатани. Тіло є погане, і треба від тіла звільнитися, після смерті душа покине тіло і стане насправді чистою. Християнство навчає, що й після смерті людина матиме тіло, бо воно створене Богом. Тому тіло треба шанувати. Коли грішимо, то це не тіло винне, і навіть не сексуальність, тільки наші рішення, вибори, які здійснювали у серці.

Це маніхейство залишилося в наших головах, навіть якщо не думаємо в категоріях сатани. З одного боку, відбувається щось дуже приємне, а з іншого народжується почуття провини за те, що щось таке відбувається. Таке почуття провини може зроджуватися у когось, хто йде до повії, але не від любові з власною дружиною чи чоловіком.

З такого коріння народжується й погляд протилежний до попереднього, що любов є чистою, коли люди кохають один одного лише духовно, платонічно, а як хочуть кохатися тілесно, то це все щось погане. Що це гірший рівень переживання життя. Що коли я люблю Бога, то це чиста любов, коли молюся за когось – то це чиста любов, коли розмовляю з ним про Бога – чиста любов, помагаю в чомусь – чиста, а як кохатися з чоловіком чи жінкою, то це означає сходити на менш гідний рівень, про який взагалі не повинно говоритися.

Це слід відкинути, це зовсім не християнські погляди, вони чужорідного походження. Це насправді мучить людей.

- Чи є різниця у шляхах порозуміння із представниками молодого покоління та зрілими парами?

- Це широка тема. Напевне, треба певним чином змінювати спосіб мовлення. Бо подружні пари мають досвід у сексуальному житті і бачать, як багато тут труднощів. А молодь має дуже ідеалістичне наставлення, навіть якщо почали свій статевий досвід. В основному я говорю просто, щоб і одні, і другі мали можливість щось для себе взяти. Але з подружніми парами можу порозмовляти більш конкретно.

- У чому виявляється різниця поколінь щодо питань сексуальності?

- Справді, виразно видно різницю між поколіннями. Наприклад, старші особи взагалі не хочуть говорити про сексуальність. Звичайно, не правда, що так зі всіма, але більшість - не звиклі, щоб відверто відкрито говорити про ці речі. На щастя, вони жили у світі простішому. Покоління середнє дуже багато наслухалося, але дуже мало особисто щось говорило, не розмовляли між собою про сексуальність. Натомість, молодше покоління багато між собою розмовляє. Їм набагато легше говорити про те, як переживають свою сексуальність. Часто ця легкість полягає на тому, що дуже рано починають статевий досвід. Їм легше прийняти таке рішення. І власне з цього приводу дуже часто губляться. Дуже багато чують, їм здається, що багато знають, а рівночасно не уміють будувати єдність, відносини з другою особою. Потім розчаровуються.

- Чи звертаєтеся Ви до людей, які зробили значні помилки в сексуальному житті, про які шкодують? І які вважаються Церквою гріхом?

- Якщо хтось зранений у сексуальній сфері, то не може собі пробачити, бо починає думати, що його сексуальність є зла. Наприклад, співжиття пари призвело до аборту. Тоді це здавалося добрим рішенням, а тепер шкодують за цим рішенням. Якщо хтось з таким досвідом читає мою книжку, то помітить, що я весь час переконую його, щоб не засуджував себе, своєї сексуальності і своєї любові, бо Бог весь час хоче провадити його в іншому напряму.

Час від часу на реколекціях, коли починаю про це говорити, то деякі жінки починають плакати, бо ці речі в них відкликаються. Але власне тоді може початися процес зцілення, поєднання з Богом, і з тією дитиною, яку втратила, а потім і з собою. Для таких жінок це початок дороги, щоб почулися теж коханими.

Може бути й так, що людина не знала, що чинить. Це важливо з точки зору моральності, бо люди часто роблять погане, не усвідомлюючи, що роблять зле. І Бог бере до уваги те, що людина робила життєві помилки. За помилки платимо певну ціну, але Господь оправдовує нас.

У книзі говориться про те, що моральність не вкладається в матрицю, яка прикладається до людського життя певними тестами, що як прикладемо її і отримаємо відповіді, то вже одразу знатимемо, хто є добрий, а хто злий. Наприклад, дівчину крадуть для дому розпусти. Дивлячись ззовні, вона – повія, а дивлячись на те, що сталося, то вона жертва страшного насильства. Вона цілковито невинна. Бог це буде знати. Вона як повія в зовнішньому розумінні піде до неба, бо не була повією насправді, а той, хто з неї таку зробив, буде мати великі проблеми з Богом, Бог йому цього так просто не відпустить.

- Чи вважаєте, що таку роботу мало б проводити якомога більше священиків, що це стало постійною складовою соціальної роботи Церкви?

- Це сьогодні дійсно потрібне. Просто такий сьогодні час, що на ці теми треба говорити. Можна сказати, що сексуальність треба повернути Богові.

Сподіваюся, що матиму реколекції для жонатих греко-католицьких священиків з дружинами у Львові.

- Щоб Ви побажали нашим читачам?

- Я б порадив, щоб піклувалися про своє сексуальне життя, багато про це розмовляли, щоб відкривати свої прагнення, а потім не занедбували цієї сфери, бо якщо вона добре укладається, то люди значно щасливіші.

Джерело

0


Вы здесь » Твій світ » Інтим » Секс, якого ми не знаємо


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2017 «QuadroSystems» LLC