Твій світ

Твій світ

Объявление

Новий соціальний проект, спрямований на пропаганду здорового життя, вирішення проблем повсякденного і особистого характеру. У нас немає сухих статей, які пропагують теорію. У нас цікаві і пізнавальні статті, поради, перевірені досвідом інших, переконливі факти. У нас є все, що вас цікавить, а якщо немає, то буде. Твій світ - зроби свій світ кращим

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Твій світ » Християнські свята і традиції » Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) та забави


Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) та забави

Сообщений 1 страница 8 из 8

1

Веснянки - назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.

Різновидом веснянок є гаївки - пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.

Але, попри все,  найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.

Джерело

0

2

"Десь тут була подоляночка" (веснянка)

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

- Устань, устань, подоляночко,

Устань, устань, молодесенька,

Умий личко так, як скляночку,

Утрись, утрись шовковим рушником,

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

"Ой весно, весно, днем красна" (веснянка)

Ой весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Вам, дівчатка, – по віночку

З хрещатого барвіночку.

Парубонькам – по кийочку,

А бабусям – по ціпочку.

Парубкам – товар гонити,

Бабусям – внучат глядіти.

Гаївка "Наша весна"

- Весно, наша весно,
Що ти нам принесла?
Принесла вам зілля
Дівкам на весілля.
Принесла квіточки
Дівкам на віночки.

Вже весна воскресла, воскресла,
Що вона нам принесла, принесла?
Принесла нам новину, новину.
Прийдуть хлопці додому, додому.

Вже весна воскресла, воскресла,
Що вона нам принесла, принесла?
Принесла нам маруни, маруни.
Та на паняночки коруни, коруни.

Весно, весно, весняночко,
Прийди до нас, паняночко,
Розвій хмари сніговії,
Розбий мости льодовії.

Гаївка "Ой чия то гуска"

Ой чия то гуска
На воді ся плюска?
А чий же то гусачок
Додому не пуска?

(Воробцева) гуска
На воді ся плюска,
А (Ковалів) гусачок
Додому не пуска.

Гаївка повторюється кілька разів, і підставляються прізвища чи імена хлопців і
дівчат.

Гаївка "Котилися вози"

Котилися вози
Та й закотилися
З гори на долину,
У гай по калину.

Чом ти, дівча, ходиш
Та по гаю блудиш,
Може ти, дівчино,
Мого сина любиш?

Якби не любила,
То би не ходила,
Я за твоїм сином
Бистру річку плила.

На тобі, дівчино,
Коня вороного.
Відчепись від мене
Та від сина мого.

Най на твоїх конях
Та й возяться ляхи,
Я за твоїм сином
То в куми, то в свахи.

Я на твоїх конях
Ніде не поїду,
А за твоїм сином,
Куди схочу, піду.

Кривий танець

Ми кривого танцю йдемо,
Ми й'му кінця не знайдемо,
Та не виведемо кінню —
Там вода по камінню,
Там вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
А в мене матінка чужая,
Ще й до того лихая.
Каже мені робити
Та до гори камінь котити,
Там вода по камінню,
Там вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
Я до гори камінь не кочу,
Чужій мамоньці не вгоджу.
Там вода по камінню,
Там вода по білому
Стиха йде, стиха йде.

Гаївка "Під білою березою"

Під білою березою
Сидів братчик із сестрою.
Брат на дудці виграває,
Сестра хустку вишиває.

Якої ж ти, брате, плати?
Нас родила одна мати,
Одна мати нас родила,
Неоднаково ділила.

Тобі дала штири воли
І всі штири, як соколи.
Мені дала одну голку,
Гіркий мій доробку.

Як зашию, зацирую ,
Дрібні діти нагодую,
Як зашию, залатаю,
Дрібні діти повбираю.

Гаївка "Поставлю я кладку"

Поставлю я кладку через сіножатку
Вербову, вербову,
А ви паняночки, з тої гаївочки —
Додому, додому.
А ти, Марусенько,
Зостанься, зостанься,
Прийде твій миленький,
Звінчайся, звінчайся.
Принесе ти хусточку
З росами, з росами,
Жовті черевички
З носами, з носами,
Зеленого мірта
На вінець, на вінець,
Зелений перстень
На палець, на палець,
Нашій гаївочці
Вже кінець, вже кінець.

Гаївка "Де ти ідеш, Романочку?"

«Де ти ідеш, Романочку?»
«На ярмарок, мій паночку».
«А чим будеш торгувати?»
«Буду дівок продавати».
«А що хочеш, Романочку?»
«Торбу січки, мій паночку».

«Де ти ідеш, Романочку?»
«На ярмарок, мій паночку».
«А чим будеш торгувати?»
«Везу хлопців продавати».
«А по скільки, Романочку?»
«По сто злотих, паняночко!»

Гаївка "В нашім селі на горбочку"

В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку,
Коло церкви, ніби квіти,
Сидять старці, ходять діти,
Ходять хлопці і дівчата —
Українські соколята.
А ми, сестри, час не гаймо —
Гаївочки заспіваймо,
Щоби голос наш відбився,
По діброві простелився,
По діброві і по полю,
Де могили є за волю,
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січовії.
Вони тоді повмирали,
Як воленьку здобували,
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми могили ваші знаємо,
Квіточками уквітчаємо,
Квіточками і вінцями,
І рідними прапорцями,
А ви хлопці тут не стійте,
З дівчатами ся не смійте,
Пригадайте тую славу
Січових стрільців криваву,
І єднайтесь, милі браття,
В одну силу і завзяття,
Щоби наша Україна
Була славна, була вільна!

Веснянка

Весела веснянка
далеко лунає, далеко лунає.
Бурливая річка
вже кригу ламає, вже кригу ламає

Сніги розтопились,
злилися струмками, злилися струмками.
Земля молодіє,
укрилась квітками, укрилась квітками.

З чужої чужини,
з далекого раю, з далекого раю,
Пташки прилетіли
до рідного краю, до рідного краю.

Гаї всі і луки
піснями озвались, піснями озвались.
Веселі проміння
з небес засміялись, з небес засміялись.

Огірочки

Зеленії огірочки,
стеліться, стеліться,
Чи великі, чи маленькі,
не рвіться, не рвіться.

Мої милі огірочки,
Звивайтеся до купочки,
жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Повилися огірочки
В зеленії по пліточки,
то ся в'ють, то ся в'ють,
Чи великі, чи маленькі,
то ся рвуть, то ся рвуть.

Мак

Горобеечку, пташку, пташку!
Та чи був же ти в наштм садку?
Та чи бачив ти, як мак сіють?
Ой так сіють мак, і морковку, й пастернак.

У подальших строфах слово «сіють» заступається словами «полють», «в'яжуть», «як мак сходить», «цвіте».


Ой зацвіли фіялочки

Ой зацвіли фіялочки, зацвіли,
Аж ся гори з долинами прикрили.
Збирала їх Марієчка знизенька,
А за нею їй батечко зблизенька.

«Ой ходи, мій батечку, за мною,
люба мені бесідонька з тобою».

У подальших строфах слово «батечко» заступається словами «матінка», «сестройка», «братейко».

Білоданчик

Ой Іванчику, Білоданчику,
Поплинь, поплинь по Дунайчику.
Розчеши русу косу,
Промий си чорні очі,
Візьмися за підпашки,
Шукай си товаришки.
Вибирай собі другу
З калинового лугу.

Сонечко

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко!
Вийди, вийди на вершечок,
Там побачиш п'ять овечок
І баранчика між ними
Із ріжками золотими,
Із ріжками золотими.

0

3

"Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?" (веснянка)

Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?

Зимувала у садочку, на колочку пряла.

Пряла на колочку горобцю на сорочку.

Що виведу нитку – горобцю на свитку,

Що виведу другу – горобцю на пугу,

Що позоставались кінці – горобцю на штанці.

"Благослови, мати" (веснянка)

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимонька в візочку,

Літечко в човничку.

"Що ж ти нам, весна, принесла" (веснянка)

Що ж ти нам, весна, принесла?

Та принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко

Ще й червонії квіточки,

Щоб, квітчалися дівочки.

Пісеньки співали,

В решето складали,

Повісили решето на вербі;

Як налинули лебеді

Та звалили решето додолу, —

Час вам, дівчата, додому,

Мішайте свиням полову.

А ви, хлоп'ята, за нами,

Їжте полову з свинями,

А ви, дівчата, — калачі,

Щоб любили вас паничі.

"Травка-веснянка" (веснянка)

Травко- муравко,

Стелись на галявку,

На стежку до броду,

На стежку до хати,

Де ходить по воду

Іванкова мати.

Травко-ласкавко,

Стелись аж до ґанку.

— Ми будем з тобою,-

Матуся сказала.—

Покропим водою,

Щоб ти не зів'яла.

Травко-веснянко,

Стелись на полянку,

На згір'я шовкові,

На луки під гаєм,

На землю в обнові,

Де ми виростаєм.

"Голубка" (веснянка)

Ми Голубку ізловили

Всі довкола обступили

Ти Голубко чого тужиш

Вибирай си кого любиш

Летів Голуб попід Хмари

Шукаючи собі Пари

Ти Голубе не жартуй же

Кого любиш поцілуй же

Цвіток до Цвіточка

Листок до Листочка

Мусить від нас вийти

Одна Паняночка хай іде

Цвіток до Цвіточка

Листок до Листочка

Мусить від нас вийти

Один Парубочок хай іде

"Плету, плету лісочку" (веснянка)

Плету, плету лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко пїдзелене.

Приспів:

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,

Огірки-жовтяки,

Старайтеся, парубки.

От вам лихо, не дівки,

В нас гірочки зелененькії

І в нас дівочки молоденькії.

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,—

Розплітаю лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко пїдзелене.

"Шум" (веснянка)
Ой, нумо, нумо, заплетемо шума,
Шума заплетемо, гуляти підемо.
Ой, шум ходить, по воді бродить,
А шумиха рибу ловить.

Що наловила — все зварила,
В гості громаду запросила.
Громада чекає, а шума немає.
Де же це він, справді, досі блукає?

Шум по дорозі зайця злякався,
Зайця злякався, в кропиву сховався.
В кропиву сховався, бороною вкрився,
Бороною вкрився, щоб не пожалився.

Одне лихо — борона колюча,
Друге лихо — кропива жалюча,
Третє лихо — громада чекає,
Громада чекає, а шума немає.

"А в Кривого Танця" (веснянка)

А в Кривого Танця

Та не виведем Кінця!

Треба Єго та й виводити,

Лад Йому та й наводити.

Ой Вулиця та й Широкая,

Чого Трава невисокая?

Бо Парубки та й істоптали

Великими та й Ножищами,

Великими та й Ножищами,

Подертими Постолищами!

Ой Вулиця та Вузенькая,

Чого Трава Зелененькая?

Бо Дівоньки та й істоптали

Маленькими Ноженьками,

Маленькими Ноженьками,

Червоними та Чобітками.

Червоними та Чобітками,

Золотими та Підківками.

0

4

Мишка і котик

Ой до нори, мишко, до нори,

Та до золотої комори.

Чорний коточок

Мишку не зловить,

Мишка в дірку,

Золоту комірку,

До нори, до нори.

ОПИС ЗАБАВИ

На котика і мишку вибирають двох учасників, які стараються зловити один одного, то забігаючи в коло, то вибігаючи з нього. Усі решта ходять в колі, тримаючись за руки і співаючи.

Вербовая дощечка

Вербовая дощечка, дощечка, дощечка,

По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка.

Де ти, Насте, бувала, бувала, бувала, Як діброва палала, палала, палала?

Решетом воду носила, носила, носила, Та й діброву гасила, гасила, гасила.

Ой ходила, леліла, леліла, леліла, На всі боки гляділа, гляділа, гляділа.

Відки неньо приїде, приїде, приїде,

Що Настойці привезе, привезе, привезе?

Привезе їй хусточки, хусточки, хусточки, З косівської сторони, сторони, сторони.

На всі боки гляділа, гляділа, гляділа, Відки милий приїде, приїде, приїде.

Відки милий приїде, приїде, приїде, Що Насточці привезе, привезе, привезе.

Привезе їй чоботи, чоботи, чоботи, Козацької роботи, роботи, роботи.

їх зозулька підкує, підкує, підкує, А Насточка обує, обує, обує.

Чобітки муть рипіти, рипіти, рипіти, А підківки дзвеніти, дзвеніти, дзвеніти.

А в підшивці лелітки, лелітки, лелітки, А в опасці позлітки, позлітки, позлітки.

ОПИС ЗАБАВИ

  Варіант 1: Хоровод підковою, подібно до "Кривого танцю".

Варіант 2: Молодь стає парами (хлопець-дівчина) одні за одними, беруться за руки і тримають їх високо над головами, роблячи прохід - коридор. Той, кому не дістолася пари, йде до витоку "струмка" і, проходячи під руками, шукає собі пару. Новоутворена пара проходить коридором наперед і доповнює собою "струмок". А той, чию пару роз'єднали, йде до початку і знову шукає собі пару, проходячи попід руками.

Соловеєчку, сватку, сватку

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку

Чи видав же ти, як мак сходив

Ой так ой так, ой так сходить мак

Соловеєчку, сватку, сватку

Чи бував же ти в нашім садку

Чивидавжети,якмакполють?

Ой так, ой так, ой так полють мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як цвіте мак?

Ой так, ой так, ой так цвіте мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як мак в'яжуть?

Ой так, ой так, ой так в'яжуть мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку,

Чи видав же ти, як їдять мак?

Ой так, ой так, ой так їдять мак.

ОПИС ЗАБАВИ

Дівчина-"соловеєчко" в центрі кола рухами зображує слова пісні: сіє мак, показує, як мак сходить, як мак росте і т. ін. Усі решта учасники, які стоять довкола, повторюють рухи за "соловеєчком".

Кривий танець

Ми кривого танцю йдемо

Ми в нім кінця не знайдемо. (2]

А ні кінця, а ні ладу,

Не пізнати котра ззаду. (2)

Ти, сивая зозуленько, Закуй же нам веселенько. (2)

Ти тоді нам закувала, Як панщина панувала. (2)

А тепер ти вже не куєш, Бо панщини вже не чуєш. (2)

І тепер вже, як день білий, Ми панщини не виділи. (2)

Пішли тії пасти кози,

Що носили до нас лози. (2)

Хлопи ходять, люльки курять, Пани ходять, тай ся журять. (2)

Якби хлопа заманити, Щоби грошей заробити. (2)

Ходи, хлопе, молотити, Дам ти грошей заробити. (2)

Сороківця на день маєш, Ще й си ввечір погуляєш. (2)

ОПИС ЗАБАВИ

Варіант І Учасники тримаються за руки і швидким кроком ходять підковою в одному напрямку. Кінці підкови зближені між собою. Форму підкови можна позначити на площі камінцями або можуть стати троє людей, як це показано на схемі.

Варіант 2 Учасники беруться за руки, творячи ланцюжок. Танцювальним кроком ходять за ведучим, який закручує гаївку в різних напрямках, тримаючись купки, щоб було чути спів один одного.

Зайчик

Зайчику, ти наш братчику! Скочком-бочком перевернуся! Гребінчиком перечешуся! Ані тобі, зайчику, куди вискочити, Ані тобі, зайчику, куди виглянути!

Зайчику! За головоньку! Скочком-бочком...

Зайчику! За підбоченьки! Скочком-бочком...

Зайчику! За колінцята! Скочком-бочком...

Зайчику! Та й за ніженьки! Скочком-бочком...

Зайчику! Та за п'яточки! Скочком-бочком...

ОПИС ЗАБАВИ

Учасники стоять в колі лицем до середини, "зайчик" - у центрі кола. Ті, що в колі, відтворюють рухи відповідно до тексту: беруться за голову, за ніженьки, за колінцята... На слова "скочком-бочком перевернуся" всі в колі роблять два кроки в праву сторону, тоді, крокуючи на місці, через праве плече повертаються лицем назовні кола; на слова "гребінчиком перечешуся" - знову два кроки праворуч і, крокуючи, повертаються через праве плече лицем до середини кола, тоді наближаються до "зайчика" і відступають від нього. Ці рухи виконують всі одночасно і в ритмі гаївки.

Ягілочка

Ягіл,ягілочка,

Ягілова дочка.

Устала ранесенько,   

Вмилася білесенько.

Голівоньку чесала,

Стьожки надівала.

Квіточки позбирала,

Віночок заплітала.

На вулицю вийшла,

Як зіронька зійшла.

Взялася попід боки,

Показала вискоки.

Пішла до Дунаю,

Там рибонька грає.

Вибери собі дівоньку,

Як калинову квітоньку.

З калинового цвіту,

Вибирай собі квіту.

З калинового лугу         

Вибирай собі другу.

З калинового плетю, Вибирай собі третю, З калинового мосту

Вибирай собі шосту.

ОПИС ЗАБАВИ

"Ягілочку" водять в колі звичайним кроком, відповідно до ритму мелодії. Дівчина-"Ягілка" в центрі кола показує рухи відповідно до тексту, Потім вибирає "дівоньку", одну, другу, третю... Утворене коло рухається в середині великого кола в протилежному до нього напрямку.

Царівна

Коло рухається зі співом. Жила-була царівна, царівна, царівна, Жила-була царівна, царівна молода.

("Царівна"ходить у колі).

Царівно, бійся відьми злої, відьми злої, відьми злої, Царівно, бійся відьми злої, відьми злої.

Аж тут прийшла та відьма зла, відьма зла, відьма зла, Аж тут прийшла та відьма зла, відьма зла. (До кола входить "відьма").

"Засни, царівно, на сто літ, на сто літ, на сто літ, Засни, царівно, на сто літ, на сто літ". ("Царівна" присідає, схиляє обличчя на руки, закриває очі).

І все заснуло твердим сном, твердим сном, твердим сном, І все заснуло твердим сном, твердим сном. (Всі у колі повторюють рухи за "царівною").

Та враз прийшов царевич, царевич, царевич, Та враз прийшов царевич, царевич молодий. (До кола входить "царевич").

І поцілунком розбудив, розбудив, розбудив, І поцілунком розбудив царівну молоду. ("Царевич" будить "царівну" поцілунком).

І було в них весілля, весілля, весілля, І було в них весілля, весілля молоде. (Крутять дрібушечку).

І всі кричали: "Слава, слава, слава!" І всі кричали: "Слава цій парі молодій!" (Коло зупиняє рух, плетуть долонями в ритмі пісні).

Голубка

Ой го-луб-ко,    чо-готу-жиш? Ви-би-рай,   ко - го ти лю-биш". а Соло "голубки"

воль - ну - ю       во - лю        ле - ти,   го - лу  -  бо - чок.

Ми голубку ізловили Та й довкола обступили: "Ой, голубко, чого тужиш? Вибирай, кого ти любиш".

"Як же мені не тужити, Нема мені тут з ким жити, -

Усі гарні, до одного, Лиш нема мого милого.

Летить голуб попід хмари Та й шукає собі пари, Голуб сивий, я білява, Поберемся - буде пара".

Соло "голубки" Зелений листочок, Вишневий цвіточок, На вольную волю Лети, голубочок.

ОПИС ЗАБАВИ

Гурт рухається по колу і співає. "Голубка" ходить в середині кола і вибирає собі "голуба". Потім наступна "голубка" вибирає собі пару і т. д. Коли "голубів" стане 8, вони утворюють своє коло, яке рухається в протилежному напрямку до великого кола, і співають разом з усіма. За якийсь час усі зупиняються, і перша "голубка" починає "рахувати" пальцем у такт нової мелодії (соло "голубки"), показуючи на кожного з "голубів". На кого випаде останній склад, той "вилітає" з кола - повертається на попереднє місце.

Іванчику-білоданчику

Іванчику-білоданчику, Поплинь, поплинь по Дунайчику, Розчеши русу косу і гарненькі брівця.

Ти візьмися за підбоки, Покажи нам свої скоки, Розчеши русу косу і гарненькі брівця.

Ти візьмися за підвишки,

Гляди собі товаришки,

Гляди подругу з калинового лугу.

ОПИС ЗАБАВИ

Учасники звичайним кроком йдуть по колу, змінюючи напрямок руху на кожен куплет. "Іванчик" в центрі кола показує рухи відповідно до слів пісні: пливе, чешеться, скаче, береться руками попід вуха, вибирає товаришку...

Посаджу я грушечку

Посаджу я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная, І ти, зоре ясная,         (2)

Дай, Боже, дай!

Піділлю я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Росте, росте грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой відцвіла грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой зродила грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой паліє грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Ой зірву я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

Потрясу я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

ОПИС ЗАБАВИ

Молодь стає в колі лицем до середини, за руки не беруться, співають і виконують рухи до слів пісні. Дівчина-'Трушечка" в середині кола не співає, але рухи .її чіткіші: садить - ніби пригортає землею; поливає; повільно підносить руки догори - грушечка росте; над головою описує руками два півкола - цвіте; зносить руки вгору - грушечка зродила; рухає долонями вгорі - зриває зрілі плоди. Приспів зображується так: на слова "нічка ж моя темная" долоні складені вкупі одна до одної притуляють до правої щічки, ніби "сплять"; на слова "дай, Боже, дай" обидві руки здіймають догори і звертають до неба погляди.

Ой див, див

Ой див, див! Повідайте нам правду! (2)

Ой див, див! Що вам будем повідати? (2)

Ой див, див! Як старії баби скачуть? (2)

Ой див, див! Ось так вони, вони скачуть! (2)

Ой див, див! Повідайте нам правду! (2)

Ой див, див! Що вам будем повідати? (2)

Ой див, див! Як старії діди б'ються? (2)

Ой див, див! Повідайте нам правду! (2)

Ой див, див! Що вам будем повідати? (2)

Ой див, див! Як парубочки скачуть? (2)

Ой див, див! Ось як парубочки скачуть! (2)

Ой див, див! Повідайте нам правду! (2)

Ой див, див! Що вам будем повідати? (2)

Ой див, див! Як паняночки скачуть? (2)

Ой див, див! Ось так паняночки скачуть! (2)

ОПИС ЗАБАВИ

Молодь стає в два ряди, один навпроти іншого. Ці ряди переспівуються між собою: одні запитують, інші відповідають. Ті, що відповідають, супроводжують свій спів-відповідь рухами за текстом: шкутильгають, штовхаються в ребра, присідають, як на гопаку, крутять дрібушечки. При повторі гаївки ряди міняються ролями.

Хорт і вовк

ОЙ, дзвони дзвонять,

Хорти вовка гонять

По болотах, очеретах

Де люди не ходять.

ОПИС ЗАБАВИ

Молодь стає ряд за рядом по 5-7 осіб. У кожному ряді беруться між собою за руки, творячи таким чином "вулиці" між рядами. Кожного разу після того, як проспівали всі слова гри, розмикають руки, роблять одночасно півоберта праворуч і беруться за руки вже в новому ряді, творячи нові "вулиці". Так "вулиці" змінюються доти, доки триває гра. На " вовка" і" хорта" вибирають двох учасників, бажано однакового віку, які наздоганяють один одного тими "вулицями". Від "хорта" і "вовка" вимагається неабиякої спритності. Якщо ті, що грають ці ролі, втомилися, бажано замінити їх іншими учасниками

Куди їдеш, Романочку?

- Куди ідеш, Романочку, Романочку?

- На ярмарок, мій паночку. (2)

- А що везеш торгувати, торгувати?

- Везу дівчат продавати, продавати. (2)

- А почому Романочку, Романочку?

- Сто за єдну, мій паночку. (2)

- Куди 'ідеш, Романочку, Романочку?

- На ярмарок, мій паночку. (2)

- А що везеш торгувати, торгувати?

- Везу хлопців продавати. (2)

- А почому, Романочку, Романочку?

- Сто за грейцер, мій паночку. (2)

- Чом так тано Романочку, Романочку?

- Є їх досить, мій паночку. (2)

ОПИС ЗАБАВИ

Молодь ділиться на два гурти, які переспівуються між собою, мімікою та рухами реагують відповідно до тексту. Спочатку за Романочком ідуть дівчата "змійкою", а хлопці співають; потім ідуть хлопці "змійкою", а дівчата співають.

Пустіте нас (Мости)

Пустіте нас, пустіте нас

В угорськую землю, в угорськую землю!

Не пустимо, не пустимо

Мости поломити, мости поломити.

Хоч ми мости поломимо,

Ми вам заплатимо, ми вам заплатимо.

Не хочемо, не хочемо

Вашої заплати, вашої заплати.

Заплатимо, заплатимо,

Та все талярами, та все талярами.

Не хочемо, не хочемо

Вашої заплати, вашої заплати.

Заплатимо, заплатимо

Та сороківцями, та сороківцями.

Не хочемо, не хочемо

Вашої заплати, вашої заплати.

Заплатимо, заплатимо Самими рублями, самими рублями. Не хочемо, не хочемо Вашої заплати, вашої заплати.

Заплатимо, заплатимо

Тим крайнім дитятком, тим крайням дитятком.

Не хочемо, не хочемо Крайнього дитятка, крайнього дитятка. А ми мости поломимо, Таки поїдемо, таки поїдемо.

Собі дівоньку візьмемо,

Таки заберемо, таки заберемо.

ОПИС ЗАБАВИ

Молодь ділиться на два гурти, які стають один проти одного рядами. Гурти переспівуються між собою, тримаючись за руки, наступають і відступають один від одного. Наприкінці гаївки один гурт, тримаючись за руки, журавлиним ключем набігає на другий і старається "розбити" ряд, щоб забрати собі "дівоньку".

0

5

Гаївки – обрядові весняні пісні у супроводі дівочих хороводів. Вони є невід’ємною частиною християнської культури, хоча виникли ще в далекі язичницькі часи.

День воскресіння природи у наших пращурів був святом зустрічі Гайбога і богині Гаї. В цей день у священних гаях понад річками, де стояли зображення кумирів, яким поклонялися наші предки, молодь співала гаївки. Поруч із зображеннями кумирів ставили квіти, рушники та писанки. Традиції Великодніх забав та тексти гаївок передавалися із покоління в покоління. В дохристиянських гаївках відтворювався процес посіву, саджання в землю всякого зела, його росту та збирання врожаю. У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Воскресіння Христового.

Христос Воскрес! Радіє світ приходові весни, пробудженню життя, з дзвіниць церковних передзвонюються голосні та мелодійні дзвони. Із барвистими, ошатними кошиками до церкви прямує гурт людей, щоб поклонитися Христові.
Слова “Христос Воскрес!” мають велику силу у народній уяві. Згідно з легендою, від дня свого воскресіння Спаситель посадив у підземелля(під скалою, де був його гріб) головного сатану і наказав йому гризти 12 залізних ланцюгів, 12 залізних дверей та 12 залізних замків, Якщо сатана перегризе все це від одного Великодня до другого – тоді буде кінець світу. Сатана спочатку перегриз замки, потім двері, і ось-ось перегризе останній ланцюг. У цей момент заспівали люди “Христос Воскрес!”. Всі замки, двері і ланцюги знову відновилися, і нечистий мусів починати все спочатку. А якщо настане такий час, коли люди перестануть співати “Христос Воскрес!”, тоді сатана перегризе останній ланцюг і буде кінець світу.

Великдень – цілковита перемога весни над зимою, життя над смертю. Це одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській релігії, яке називають Паскою. В цей день на світанку наші предки прямували до церкви. Спочатку відбувалася служба Божа, під час якої виносили святу Плащаницю. Присутні християни з хоругвами і співом обходили навколо церкви. Зі сходом сонця церковний хор починав співати “Христос Воскрес із мертвих...” Обзивалися три дзвони, сповіщаючи про те, що пора нести паску для освячення. Традиційно до кошика клали бабку, сир, масло, домашні ковбаси, яйця, писанки, хрін, сіль, паску, заквітчану барвінком. Після освячення великоднього кошика сім’я прямувала додому. Урочисто сідали до столу. Освячене яйце розрізали на частини – скільки було людей за столом.

Пополудні, після великодньої трапези, розпочиналися молодіжні забави. Молодь збиралася біля церкви. Дітвора бавилася в “жмурки”, “гойданку”, “млинець”, “лавку”. Особливо полюбляли гратися в “цоканє” (биття яєць). Той, кому вдалося розбити яйце суперника, забирав його собі. Парубоцькі ігри (“піп”, “чорт”, “харлай”, “бити лупака”, “довгої лози”, “шила бити”, “кашу варити” та ін.) показували змагання у спритності, швидкості і силі. У дівочих (“кострубонька”, “мак”, “кривий танець”, “жельман”, “подоляночка”, “шум”, “вербова дощечка”) – випробовувалися художні здібності учасниць, вміння танцювати та співати, перевтілюватися в певний художній образ. Зустрічаючи весну-красну, вимощували руками дощечку, виспівуючи при цьому “Вербовую дощечку” вітали її жученьковою музикою (“А в нашого жученька”), загравали з хлопцями (“Коло млина долина”). Буковинські старожили пам’ятають, як ще до середини 40-х років місцеві парубки в центрі села монтували гойдалки-“колиски”, на яких впродовж Великодніх свят колисали дівчат. На другий і третій день Паски влаштовували танці з музикою і до пізнього вечора сільська молодь забавлялася.
Сьогодні по всій території України, особливо в Західній частині, відбувається відродження стародавніх традицій у вигляді фольклорно-етнографічних свят, зокрема, Великодніх гаївок. Ці свята пробуджують інтерес до народної творчості, сприяють відродженню оригінальних, призабутих пісень, оскільки, кожний фольклорний колектив намагається бути неповторним, віднайти цікаву самобутню програму, а це можливо лише при глибокому знанні й використанні місцевого матеріалу та збереженні народного колориту. Хочеться вірити, що ця чудова традиція наших предків приживеться і вкорениться в українському Чикаго, і вже в цьому році довкола велично-ошатних церков закружляють у Великодніх хороводах-гаївках наші діти та онуки. Для цієї оказії подаю тексти найвідоміших пісень-гаївок:
Ти, мій милий, милий татарчику

Ставши в коло, дівчата співають. Всередині кола ходить одна із них і руками відтворює те, про що йдеться у веснянці.
Ти, мій милий, милий Татарчику,
Поплинь, поплинь по Дунайчику.
Та й розчеши русу косоньку,
Та вмий собі біле личенько.
Та зашнуруй черевиченьки,
Шукай собі товаришечки.
Наприкінці веснянки дівчина підходить до котроїсь із своїх подруг, виводить її в коло, а сама стає на її місце. Веснянка починається знову.
Вербовая дощечка, дощечка

Вербовая дощечка, дощечка,
Ходить по ній Настечка, Настечка,
· Де ж ти, Настю, бувала, бувала,
Як діброва палала, палала?
· Відром воду носила, носила,
Та й діброву гасила, гасила.
Ой займу я овечки, овечки,
Наздогоню дівочки, дівочки.
Ви, дівочки, сестрички, сестрички,
Займіть мої овечки, овечки.
Бо мій милий високий, високий,
Як припічок високий, високий.
Як припічок западе, западе,
То мій милий пропаде, пропаде.

Джерело

0

6

Тексти гаївок:

http://nashe.com.ua/songs/genre/17

http://risu.org.ua/ua/library/text/hayivky

http://yavoryna.kiev.ua/Vetsnianky.htm

http://www.zhydachiv.in.ua/2010/bavymos-hajivky/

0

7

Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я.

"Летить хмара паперова,

Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

(Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків)
Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом.

ГАЇВКА

Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат.
(Дівчата ходять в один бік по колу й співають):

"Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.
Прийшли купці купувати та й не знають котру брати"
(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):

"А ми стали та й думаєм,
До Ганнусі посилаєм."
(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців)

Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:

"А ми стали та й думаєм,
До Наталі посилаєм".

ГАЇВКА

5-6 хлопців стають у ряд неподалік від церковних дверей, а навпроти стають дівчата та хлопці і співають гаївку.

Дівчата:

"Ой воротар, воротарю,
відчини нам ворітоньки.

Хлопці:

Не відчиним, не відчиним,
бо нам замки зіпсуєте.

Дівчата:

А як ми вам зіпсуємо,
то ми вам і направимо.

Хлопці:
Ой, як же ви направите,
якщо грошей не маєте.

Дівчата:

А ми грошей дістанемо
і всі замки направимо.

Хлопці:

А ми стали та й думаєм,
і по Ганнусю відсилаєм.

Дівчата:

Вам Ганнусю посилаєм,
відчиніть нам, ми чекаєм.

(хлопці Ганнусю забирають у свій ряд)

Хлопці:

Хоч Ганнусю ми візьмемо,
та воріт не відчинемо."

(знову співають спочатку, тільки іншу дівчину посилають і т. д.)


ГАЇВКА

У тій гаївці беруть участь одружені пари, старші люди.

(Усi беруться за руки і утворюють коло - разом жінки і чоловіки. В коло стає один чоловік. Він ходить у колі сам, а всі ведуть коло в один бік, потім в другий і так далі, за кожним куплетом)

Чоловік:

"Хто видав, хто слихав
мою жону на торзі?

Всі (хором):

А ми її виділи та і собі сховали.

Чоловік:

А я вам гроші дам
й свою жону візьму сам!
Всі (хором):

А ми гроші візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам годинник дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам);

Ми годинник візьмемо,
а вам жони не дамо!

Чоловік:

А я вам шалик дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хором):

А ми шалик візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам перстень дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам):

Добре, перстень зніміть
й свою жону заберіть."

(Чоловікові віддають його жінку й дальше продовжується гаївка-гра. Стає другий чоловіку коло, третій і т.д., а слова ті самі).

ГРА-ЗАБАВА

Хлопці беруться за руки, перший хлопець має бути найсильнішим і вести за собою інших. Всі міцно тримаються за руки, а ведучий крутить ними, аж поки останній не впаде. Хто не втримується, той виходить з гри. Переможцю кажуть щось заспівати або розказати.

ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "СТОДОЛА"

Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть "стодолою" кругом церкви, приспівуючи:

"Їде, їде Жельман
їде, їде його брат
і його дружина,
їде, їде Жельманова
усяя родина."

(Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець).

ГАЇВКА

Дівчата і хлопці (всі, хто є біля церкви) беруться за руки й утворюють довгий "шнурок".

(Ведуть звивистий танок і весело співають):

"Три листки гороху -
три листки, три листки,
Щоби ся женили усі парубки.
А за парубками Михайла син,
Михайла син,

А за Михайловим сином
всі за ним, всі за ним."

(Щоразу повторюються всі слова, тільки замінюється чий син, аж поки всіх хлопців не згадають)

Наприклад:

А за парубками Івана син, Івана син,
А за Івановим сином
всі за ним, всі за ним.

ВЕЛИКОДНЯ ГРА-ЗАБАВА "КУПКА"

Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.

Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д.

Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники.

ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "ПЕТРУШКА"

Жінки (дівчата) сідають (стоять) на траву щільно одна за іншою. Вибрана жінка (дівчина) ніби копає петрушку і приказує:

Копаю петрушку,
буду пити юшку -

бере "Петрушку " за руку, забирає її з гурту, а в цей час хлопці підбігають і хочуть й собі цю "Петрушку" взяти. "Петрушка" відбивається від хлопців.

Ця забава продовжується доти, поки не буде "викопана" вся "Петрушка".


ВЕЛИКОДНІ ГАЇВКИ ТА ВЕСНЯНКИ

Загалом Великодні забави для молоді й старших людей. Але нам важливо прищепити Великодній звичай нашим найменшим.

Я написала декілька Великодніх гаївок і веснянок для юних моїх друзів.

Діти ведуть хоровод і Наталочка в середині кола відображає все те, про що співають.

Наталочка зранесенька встала
І грядочки гарненько скопала.

(ніби копає грядку)

На грядочках землицю спушила
І рівненько квіток насадила
(ніби розпушує і садить)

Різних квіток вона насадила
І водою рясненько полила.

(ніби поливає)

Ростіть, ростіть високо квіточки,
Що садила в чотири рядочки.

(показує рукою вгору)

Добре потрудилась ти, Наталю,
Тепер бери того (тую), що є скраю.

(Наталя бере з кола дівчинку або хлопця на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разам співають спочатку)

Діти ходять по колу, взявшись за руки, а вибраний хлопчик йде всередину кола й все показує, про що співається.

Ігорчику, земленьку скопай,

(копає)

Щоб вродив нам добрий урожай.
Грабельками землю розгорни
І грядочки рівненько зроби.

(ніби розгортає землю і робить грядочки)

На тобі насіннячка аж жменьку

(всі ніби щось йому подають)

І засій рівнесенько земельку.

(бере і засіває)

А щоб гарний виростав врожай,
Водичкою грядку поливай.

(поливає)

Тепер можеш йти відпочивати
І заміну собі пошукати.

(Ігорчик йде в коло й разом із усіма співає, а замість себе іншого хлопчика вибирає)

Діти стають у коло, пританцьовуючи весело співають веснянку.

Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба
І дай дощу, бо нам дуже треба.
Нехай дощик рясненько полиє,
Всю травичку щедренько обмиє.
І дерева та кущі в лісочку,
І у нашім зеленім садочку.
Дай водиці для мої землиці,
А з врожаю будуть паляниці.
Дощик, дощик, щедро поливай,
Щоб багатий був наш рідний край.

Діти ведуть хоровод.

Сонечко,сонечко,
Заглянь у віконечко.
Вийдем на забави
На зелені трави...
Будемо співати,
День наш звеселяти.
Заглядай все, сонечко,
У моє віконечко.

Діти, взявшись за руки, співають веснянку.

Усі в коло поставаймо,
Свої рученьки з'єднаймо.
О, який чудовий час:
Веснонька іде до нас.

Сонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

Діти, взявшись за руки, ходять по колу і співають веснянку.

Дощику, дощику,
Землю поливай! -
Тебе просить поле
І зелений гай...
Бо без тебе, любий,
Ніщо не росте,

Навіть квітка в полі
І та не цвіте.
Поливай рясненько
Сад, город, поля...
Нехай урожаєм
Повниться земля.

Діти в колі співають веснянку, ходять то в один, то в інший бік.

Цінь-цінь-цвірінь... Йде теплінь -
Горобчик сказав нам.
Тепло нам всім несе весна,
Звірятам і птахам.

Цьох-цьох, тьох-тьох... - співа в саду
Співунчик соловей.
Радість весна всім принесла.
Найбільшу - для дітей.
Тепер нам можна, діточкам,
Гуляти цілий день...
Бо йде тепло від сонечка
І пташиних пісень.

Діти утворюють коло й співають веснянку.

Сонечко пригріло,
Тане білий сніг...
Пташки прилітають
З далеких доріг.
Сонечко пригріло -
Втікає зима,
Бо вже на порозі
Веснонька-краса.
Співають пташини
Зранку до зорі.
Тьохкають весело

В саду солов'ї.
Відчиню навстіж я
Двері та вікно.
Ми на тебе, весно,
Чекали давно.

Діти, взявшись за руки, співають в колі, а посередині кола стоїть дівчинка і відображає все, про що співається

Як в садочку зозуля закувала,
Тоді Христиночка зі сну вставала.

(потягується)

Встала Христинка дуже раненько,
Вмила білесеньке личко чистенько.

(вмивається)

Потім русяве волосся чесала,

(чеше волосся)

Стрічечки в довгії коси вплітала.

(ніби заплітає коси)

Вінок з барвіночка й квіток сплітала.

(ніби плете вінок)

І на голівку його закладала.

(закладає вінок)

Стала Христиночка і запишалась,
Бо, як царівночка, гарненько вбралась.
(береться в боки й навколо себе повертається)
Тепер, Христиночко, в коло ставай
І кого хочеш із нас вибирай.

(Христинка стала в коло, а вибрана нею дівчинка йде на її місце. Співають спочатку.)

ГАЇВКА

Дівчатка й хлопчики беруться за руки й утворюють коло. Ходять і співають, а на середину виходить дівчинка, яку самі вибирають.

Вийди, вийди, Ганнусенько,

(виходить з кала на середину)

Умий своє личенько біленько,

(миє двома руками личко)

І волосся причеши гладенько.

(чеше волосся)

Покажи нам, Ганусенько, "скоки"

(скаче тричі)

Й потанцюй ще у різнії боки.

(танцює то в один, то в інший бік).

А тепер в коло ставай
І когось з нас вибирай.

(Ганусенька вибирає дівчинку або хлопчика і виводить на середину кола. Знову так само співають, тільки ім 'я іншої дівчини називають)

Усі, взявшись за руки, ведуть хоровод, а дівчинка всередині кола відтворює все, про що співається в гаївці.

Ой не бігай, Мурчику, по хаті,
Не заважай Устиночці спати.

(дівчинка присіла, на руки схилилася, ніби спить)

Але Мурчик бігав і ходив,
І малу Устинку розбудив.

(позіхає, очки протирає)

О, вже годі, Устиночко, спати,
Треба стрічки в коси заплітати.

(заплітає)

Вмий своє личко біленьке

(вмивається)

Й платтячко вдягни гарненьке.

(ніби одягається)

Підемо в церквицю ізраненька
Освятити пасочку біленьку.

(йде, тупотить ногами)

Посміхнулось сонце з-за хмарин,
Бо Воскрес із мертвих Божий Син.

(дивиться на небо)

(Знову повторюють усі слова, тільки змінюють імена)


ВЕСНЯНА ЗАБАВА

Хлопці стають у рядок, тримаючись за руки, а дівчата стоять навпроти них і співають.

Дівчата:

Пустіть нас, пустіть нас у гай погуляти!

Хлопці:

Не пустимо, бо злий вітер
може всіх вас взяти.

Дівчата:

Ой пустіть нас в зелен-гай!

Хлопці:

Вас не пустимо, і край!

Дівчата:

То ми самі проберемось!..

(Біжать з розгону й хочуть розірвати зчеплені руки хлопців. Хто рве, той залишається на боці хлопців. А решта знову співають і аж поки не залишиться жодної дівчини. Тоді всі стають у коло і співають):

Ой гарно в гайочку гуляти,
У віночки квіточки вплітати.
Веселімся і пісні співаймо,
Весноньку із сонечком вітаймо!

Дівчата і хлопці беруться за руки й ведуть хоровод навколо церкви "ланцюжком" або "шнурочком", ходять і співають.

- Піди, батеньку ріднесенький, у лісочок
І нарви для мене зелен-барвіночок.
У лісочок батенько пішов,
Але барвіночку не знайшов.

- Піди, матінко ріднесенька, у лісочок
І нарви для мене синеньких фіалочок.
У лісочок матінка пішла,
Але фіалочок не знайшла.

- Ой піди, миленький, у лісочок
І нарви барвінку й фіалочок.
І миленький пішов в зелен-ліс,
Барвіночку й фіалочок приніс.

- Я нарвав, Мар'яночко, квіточок,
Щоб сплела ти гарненький віночок.
Свої русі коси заквітчай,
Весноньку зі мною зустрічай.
(і так повторюється далі)

Дівчата і хлопці, взявшись за руки, утворюють коло, ходять то в один бік, то в інший і співають. Посередині кола ходить одна дівчина, а за колом ходить хлопець.

Усі:

О, де ж ти, Іваночку, де ти блукаєш,
чом свою панну Любу не розшукаєш?

Хлопець:

Ой шукав її я кілька літ
і проїхав мало не весь світ.

Усі:

Ти, Іванку, її не маєш,
бо погано дуже шукаєш.

Хлопець:

Ой шукав її я кілька літ
і проїхав мало не весь світ.

Усі:

Ой відчиняй, Йванку, ворота,
тут є твоя панна зі злота.

(Іванко розриває сплетені руки і виводить Любу з середини кола. Вони стають із усіма в коло, їх змінює інша пара і т. д.)


Я РАДІЮ СВІТУ

Я радію світу,
Де життя буяє.
Я радію квіту,
Який звеселяє.

Я радію сонцю,
Яке теплом сяє...
Я радію пташці,
Що в небо злітає,

Квіточці радію,
Травам і стеблині,
Що зросли буйненько
В лузі, на долині...

Я життю радію,
Що несе надію.

Люблю незбагненну
Величну красу
І у своїм серці
Всім любов несу.

Із книжечки
Володимири КРУКОВСЬКОЇ "СВЯТКУЙМО ВЕЛИКДЕНЬ"

Джерело

0

8

Коли великодній сніданок закінчувався, тато дякував за нього і ми всією родиною йшли до церкви. А там на подвір'ї сходились усі — від малого до старого.
На Великдень цілий день не вгавав церковний дзвін. Не встигнувши як слід закінчити святковий сніданок, малі хлопці спішать до дзвіниці, аби задзвонити. Кому з них це вдасться першому, матиме чим похвалитися.

— Бім- бам! Бім-бам! Бім-бам!

Дітлахи нічого не чують і не бачать. їм хочеться ще і ще дзвонити, бо в тих дзвонах вони відчувають стільки чудесної сили, що глибоко проникає в їх маленькі серця!

Тому біля дзвіниці утворюються черги, кожен намагається бодай декілька разів вдарити в дзвін, бо це, за народним звичаєм, приносить щастя. Чула ще й таке, що парубки дзвонять раз у раз, щоби віддзвонити за своїх померлих родичів. І весь великодній тиждень із дзвіниць, немов із небес, линуть радісні звуки дзвонів. Вони сповіщають про перемогу життя над смертю. Протягом трьох днів свята усім парафіянам дозволяється дзвонити у церковні дзвони, щоб відлякувати нечисту силу. Церковні дзвони мають у собі Божу силу, бо засвідчують славу Богові і заохочують людей до молитви, збирають їх до церкви.
Дзвони ніби кажуть нам: «Ми скликаємо живих, оплакуємо померлих, відвертаємо громи, звеличуємо свята, будимо байдужих, розганяємо вітри...» Вважали, що великодні дзвони мають чудодійну силу (хворі люди, які умивались водою під час великодніх дзвонів, одужували).

На Великодні свята на Гуцульщині хлопчаки стріляють з наперед змайстрованих стрільб. «Бахкають» ними раз по раз, аби відігнати «нечистого».

А там на осонні — гамірно і весело. Діти «цокаються» крашанками. Ця гра називалась «навбитки» — під час неї стукають тупими кінцями крашанок одна об одну. Той, чия крашанка виявляється міцнішою, забирає надбиту.

У перший день Великодня люди відвідують цвинтарі, щоб «похристосуватись» із померлими родичами, близькими, друзями. Приносять сюди крашанки, писанки і залишають на могилі або на хресті — діляться з померлими радістю Христове Воскресіння та вітають їх зі святом.

Джерело

0


Вы здесь » Твій світ » Християнські свята і традиції » Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) та забави


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2016 «QuadroSystems» LLC